Від одного сірника

Історія кримського лісу - давня і різноманітна за своїми сюжетами. Був час, коли на півострові нещадно вирубували дерева. Цим грішили ще древні греки і римляни, які переправляли лісоматеріали до метрополії для будівництва адміністративних споруд і житла. У середні віки доклали зусиль до знищення деревостанів і генуезці, а також кочові племена. Через це, очевидно, стали голими яйли (полонини), звідки беруть початок численні кримські ріки.

За свідченнями істориків, у ХVІІІ-ХІХ століттях на півострові ще Були височенні дерева, справжній матовий ліс, який використовували у суднобудуванні російські корабели. У новітні часи, під час громадянської та Другої світової війни, тривало різке скорочення насаджень. Після останньої війни ботаніки констатували: на півострові залишилось тільки 220 тисяч гектарів лісу. Зараз мало про це говорять, але факти - річ вперта: під час тимчасової окупації фашисти вивозили деревину ешелонами.

Починаючи з 50-х років минулого століття, місцевий ліс не використовується у промислових цілях. Сьогодні загальна площа його становить 341 тис. га. Близько 249 тис. га знаходиться у віданні Республіканського комітету АРК з лісового й мисливського господарства, близько 35 тис. га –Кримського природного заповідника, майже 43 тис. га належить громадам. Варто зазначити, що на території півострова ліси розташовані нерівномірно, переважно зосереджені на Південному узбережжі. В степовій частині і поблизу Керчі про них нагадують тільки лісосмуги, які свого часу створювали для боротьби із суховіями.

У гірській місцевості ліси займають 60 відсотків території, а в цілому по Криму - тільки 10. За європейськими стандартами, для нормального життя люди повинні мати не менше 19 відсотків залісненої території. Таким чином, стратегічне завдання і кримської влади, і Рескомлісу автономії – досягти цього показника. А розвивається лісове господарство загалом за двома напрямками: Крим активно включився в реалізацію загальнодержавних програм - " Ліси України" та регіональної програми з охорони та відтворення лісових масивів, які називають "легенями" міста.

До речі, цього року виповнюється 60 років масштабного для СРСР проекту з озеленення населених пунктів. Чимало дерев було висаджено у степовій частині. Особливого розвою робота досягла у 50-70 роки ХХ століття, коли на півострові з'явилися десятки кілометрів лісосмуг, а також насадження на крутосхилах, берегах Північно-Кримського каналу.

І тут настав парадокс нашого життя. Після розпаду СРСР чимало лісосмуг залишилися нічийними, стали занепадати, їх безконтрольно вирубували. Масова загибель лісосмуг спричинила бурі і буревії, коли сильний вітер буквально зриває верхній шар грунту. Із 23 тис. га наявних у Криму лісосмуг тільки 3,4 тисячі мають власників. Влітку горять, а взимку в них лунає сокира лісоруба - дуже "хазяйновиті" селяни рубають дерева для опалення своїх помешкань.

Особлива проблема - на законодавчому рівні встановити правовий статус лісосмуг, юридично визначити їхнього власника і користувача. Це можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, вважають фахівці. Паралельно слід задіяти економічні важелі - стимулювати тих, хто береже лісосмуги і суворо карати тих, хто їх знищує. У цьому напрямку є вже позитивний досвід у Первомайському районі, де спеціальним розпорядженням понад 80 відсотків лісосмуг передано землекористувачам під охорону, здійснена їх інвентаризація і, як наслідок, контролюється стан насаджень у степу. Але це зроблено тільки в одному районі автономії.

Що ж до кримського лісу в цілому, то тут фахівці давно зрозуміли – слід штучно розширювати площі, зайняті "зеленим" другом. За программою Рескомлісу, минулого року на півострові було посаджено понад 1000 гектарів нових лісів, що удвічі більше, ніж у 2006 році. Так стартувала регіональна програма збільшення насаджень. Варто зазначити, що заходи підкріплюються певними фінансовими видатками з Державного і кримського бюджетів: тільки минулого року було виділено для лісників 3 млн гривень з Державної скарбниці і 1,5 млн гривень з кримського бюджету. Цього року площа лісів збільшиться ще на 1 тис. га. У Роздольненському розсаднику підростає 5 млн саджанців, які повинні стати основою нового лісу.

- Це амбітний план - довести площу лісів на півострові до 19 відсотків від загальної території, - каже голова Республіканського комітету Криму з лісового і мисливського господарства Ігор Кацай, - але він реальний. Йдеться насамперед про те, щоб озеленити десятки тисяч гектарів степів і земель, які не задіяні у сільськогосподарському виробництві. За великим рахунком, завдання під силу цілому поколінню жителів автономії. Тут ми розраховуємо на допомогу районних державних адміністрацій та територіальних громад, які на місці визначатимуть угіддя. Йдеться приблизно про 47 тис. га, які вже сьогодні варто передати для захисного лісорозведення. Звичайно, це треба робити у рамках діючого законодавства.

Другий напрямок - збереження існуючих насаджень і передусім боротьба з пожежами. Кожного року у лісах фіксується від 80 до 100 випадків підпалення, головним чином грішниками є туристи, які легковажно поводяться з вогнем. У посушливе літо ліс займається як порох. Від одного сірника. Найважче гасити пожежі у гірській місцевості, у заповідниках.

Наприкінці літа минулого року молодик із Харкова заблукав між деревами в районі Алупки. Для виклику рятувальників розклав багаття. Дув сильний вітер з моря, який підхопив вогонь - це призвело до пожежі колосального масштабу. Її гасили 5 діб. Вигоріло понад 270 гектарів, у вогні загинули не тільки дерева (290 тис. штук), а й люди - лісник і його дружина.

На початку цього року лісники почали обробляти місце колишньої пожежі. На очищених перших 20 гектарах посадили дерева. У рамках всеукраїнської акції "Майбутнє лісу в твоїх руках" на лісовідновлювальних роботах працювали волонтери, школярі, молодь з різних міст і районів Криму й навіть з Донеччини, Запоріжжя. Садили ліс і представники влади, журналісти. За висновками фахівців, до кінця року вдасться відновити 240 гектарів. Ці роботи здійснюються на дуже складному рельєфі. На допомогу місцевим лісникам прибула техніка з Херсонської, Чернівецької, Закарпатської областей...

Взагалі, Ялтинському гірськолісовому заповіднику дістається від туристів. Ліс тут горів у 1993 році, тоді верховий вогонь знищив дерева на 113 гектарах. Пожежа 1998 року знищила 92 гектари. Без урахування минулорічної пожежі всього у вогні загинуло понад 650 гектарів лісу. І це не просто дерева. У вогні загинуло чимало реліктових дерев, на відновлення яких потрібно витратити не один десяток років. Залікувати такі рани важко...

Цьогорічна весняна толока зі створення нових насаджень мала певні позитивні результати: висаджено понад 105 тисяч саджанців, 700 тисяч сіянців сосни, скельного дуба, ясена, акації... Зелений килим півострова відновлюється.

Позитивний відгук жителів Криму, підтримку Верховної Ради автономії і Держкомлісгоспу України отримав телемарафон, організований ДТРК "Крим" "Подаруй лісу життя!". Вже першого дня акції на відновлення Ялтинського гірсько-лісового заповідника було зібрано 50 тисяч гривень пожертв телеглядачів. Люди хочуть одного - зберегти ліс. І лісівники до цього ж прагнуть. Але тут мають місце не тільки емоції. Рескомліс АРК спільно з ГУ МНС України в Криму розробив і затвердив мобілізаційно-оперативний план боротьби з пожежами. Минулого року за рахунок коштів Держбюджету для лісників придбано 4 пожежних автомобілі, три цистерни, встановлено 2 системи відеоспостереження. Ще два пожежних авто купив Ялтинський заповідник, шість таких машин придбала Ялтинська мерія. За рахунок кримського бюджету були придбані водонасоси, ранцеві вогнегасники, пожежні рукави. Зараз лісники будують 2 нові водойми.

З минулого року держава почала фінансувати ще один проект – будівництво протипожежних доріг. На отриманий з Держбюджету перший мільйон булла прокладена нова дорога протипожежного призначення у Старокримському лісництві.

У Криму діють 15 державних лісопідприємств, підпорядкованих Рескомлісу. Загальна кількість працюючих у цій галузі автономії невелика – 1150 чоловік, з яких 500 - охоронці лісу. Це золотий фонд, підкреслив Ігор Кацай. Цих людей не треба агітувати за необхідність збереження лісу. Але всім нам важливо пам'ятати, що природа, зелене багатство - не тільки спадщина від наших пращурів, а й кредит, який ми беремо у наших нащадків.

"Урядовий кур'єр" 2008.08.05