Законопроект Ю.Кармазина "Про мораторій..."

Размещаем на сайте законопроект «Про мораторій…», внесенный Ю.Кармазиным. Предлагаем обсудить его в режиме on-line. Свои мысли, замечания и предложения высылайте на нашу почту office@lesovod.org.ua. Мы сделаем их доступными для всех, обобщим и передадим в экологический комитет ВР.

М.Попков

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку права законодавчої ініціативи вношу на розгляд Верховної Ради України проект Закону України “Про мораторій на проведення суцільних  рубок   та     вивезення    за   кордон  деревини та пиломатеріалів”

 Доповідати на пленарному засіданні буду особисто.

 Додаток: проект Закону України – на 1 арк;
         пояснювальна записка –  на 4 арк;
         проект постанови Верховної Ради України – на 1 арк;
         копії зазначених матеріалів у у електронному вигляді.
         авторський колектив.

Народний депутат України                                                            Кармазін Ю.А.  
 
                           

Проект
вноситься народним
депутатом України
Ю.Кармазіним (389)

ЗАКОН УКРАЇНИ
“Про мораторій на проведення
суцільних  рубок   та     вивезення    за   кордон  деревини
та пиломатеріалів”

Цей Закон встановлює мораторій на проведення в Україні суцільних рубок  та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів
Завданням Закону є регулювання правових відносин  з метою  забезпечення  підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, забезпечення їх здатності  зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати грунти від ерозії, регулювати стік води, попереджувати  забруднення  навколишнього  природного середовища і очищати його,  сприяти оздоровленню населення.

РОЗДІЛ 1.
ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1.Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні;
рубки головного користування – це вирубування стиглих деревостанів з метою заготівлі деревини;
вибіркові рубки – це рубки, під час яких періодично вирубуються частина дерев перестійного і стиглого віку;
поступові рубки – це рубки, під час яких передбачається  вирубка деревостану за кілька прийомів;
суцільні рубки – це рубки,  під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних й рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню.

                                
РОЗДІЛ II
ЗАБОРОНА РУБОК ГОЛОВНОГО КОРИСТУВАННЯ

Стаття 2. Введення мораторію на рубки головного
                користування і вивезення деревини за кордон

З метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ в Україні вводиться мораторій на проведення рубок головного користування і вивезення деревини за кордон строком на 10 років:
В усіх лісах першої групи захисності ( водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, природно-заповідного фонду, лісоплодові насадження та субальпійські деревні та чагарникові угрупування) заборонено проводити рубки.
Вибіркові, поступові  та суцільні рубки проводяться  лише для постачання споживачам в Україні.  
До рубки для внутрішнього користування призначаються лише пошкоджені, усихаючі, низькоповнотні та інші насадження, що потребують термінової рубки за своїм станом, і насадження, які вийшли з підсочки.
З метою недопущення руйнування природного шару грунту, що в свою чергу знищує природне поновлення лісу, трелювання деревини та рубки в горах проводити вибірково і лише в зимовий період.

Стаття 3. Введення мораторію на вивіз за кордон
                пиломатеріалів.

Заборонити всім суб’єктам господарювання   вивозити за кордон   пиломатеріали. Дозволити вивозити виключно готову продукцію у вигляді меблів та виробів готових до споживання в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 4. Введення мораторію на заготівлю деревини
                cуб’єктами господарювання недержавної
                форми власності

Заборонити всім суб’єктам господарювання недержавної форми власності  проводити заготівлю деревини на пні в лісах України.

РОЗДІЛ III
КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ МОРАТОРІЮ

Стаття 5. Контроль за дотриманням мораторію на рубки

Органи виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства забезпечують постійний контроль за виконанням вимог екологічно безпечного  та збалансованого ведення лісового господарства, дотриманням мораторію на рубки лісу відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 6 Нагляд за дотриманням закону

Нагляд за дотриманням  даного закону здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

РОЗДІЛ IY
ПРИКІНЦЕВІ  ПОЛОЖЕННЯ

1.Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2.Кабінету міністрів України разом із профільними комітетами Верховної Ради України розробити і подати на затвердження  Верховною Радою України загальнодержавну програму збереження лісів в Україні та  відповідні регіональні програми, які, зокрема, передбачать заходи реагування на соціально-економічні наслідки запровадження мораторію, встановлять послідовність його введення на території України із врахуванням природнокліматичних умов регіонів, визначать інші заходи щодо забезпечення ведення невиснажливого лісокористування.

3.Кабінету Міністрів України:
привести свої нормативно-правові акти  у відповідність  з цим Законом.

Пояснювальна записка
до проекту Закону України “Про мораторій на проведення  суцільних рубок та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів”

1.Обгрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Лісові масиви України за останні роки піддались хижацькому знищенню. Раніше лісове господарство України ділову та дров’яну деревину поставляло меблевим фабрикам, будівельним організаціям, шахтам, різним виробничим організаціям, колективним господарствам, бюджетним установам. У кожному держлісгоспі  працювали цехи переробки деревини, які займались випуском  товарів народного вжитку.
Самовільна, хижацька вирубка лісів завдає значні збитки екологічній безпеці, що  призводить до непередбачуваних наслідків, а реальні  розміри нанесених збитків  не піддаються підрахункам. Яскравим прикладом, до чого можуть призвести неконтрольовані вирубки лісів та погоня за наживою, є екологічна катастрофа в Закарпатській області 1998, 2001 році, в результаті якої державі та громадянам нанесені не тільки величезні матеріальні збитки, на суму більше 500 млн. грн., але й привели до десятків людських жертв. Питання щодо катастрофічної ситуації, яка склалась в Карпатському регіоні, розглядалось 15 березня 2001 року на сесії Верховної Ради України. На жаль, належних висновків з цього приводу відповідними державними структурами не зроблено.
Самим свіжим прикладом є екологічна катастрофа 2008 року в західній Україні і особливо в гірських районах.
У Швейцарських Альпах паводок, подібний  до Закарпатського, стався майже 200 років тому. Зрозумівши причину лиха, керівництво цієї країни вже тоді відмовилось від суцільних рубок у горах. І сьогодні Швейцарія має цілком збережені лісові ландшафти, без облисілих еродованих гірських схилів, та й зменшився вплив природних катаклізмів. Адже, вдумайтесь, гірська Швейцарія за площею 41,3 тис.кв. км щороку заготовляє 7 млн. кубометрів деревини, а Українські Карпати за площею 37 тис. кв. км. заготовляють усього 2,2 млн. кубометрів. Річ у тому, що в Швейцарії рубки ведуться в межах природного приросту, тільки вибіркові або котлованні і малі за площею, із застосуванням повітряно-трелювальних установок. Деревина заготовлюється лише взимку.
Ми ж, заготовляючи в тричі менше деревини, завдаємо шкоди природі у десятки разів більше, бо рубаємо в основному в безсніжну пору року і проводимо суцільну вирубку, до того ж із застосуванням гусеничної техніки.   
Мінімізація та ліквідація негативних явищ гідрологічного характеру в лісовому фонді в сучасних умовах проводиться лісівничими та лісокультурними методами (санітарні та лісовідновні рубки, лісовідновлення та реконструкція). Але ліс є не тільки об’єктом  негативного впливу підтоплення, але й вагомим фактором регулювання водного режиму. Позитивна дія лісу проявляється у здатності перевродити поверхневий стік у підземний, очищати поверхневі води, уповільнювати їх швидкість, скріплювати грунт корінням, зменшувати процеси абразії берегів.
У лісовому фонді вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших  водних об’єктів у встановленому порядку, згідно з чинними нормативами, виділені захисні смуги лісів і берегозахисні ділянки, де заборонені рубки головного користування та обмежена господарська діяльність. Площа лісів, що виконують водоохоронні функції  складає 392 тис. гектарів, а в цілому лісів 1-ї групи, які мають переважно природоохоронне значення 6022 тис. гектарів, або 56 відсотків загальної площі.
У попередні роки підприємствами Держлісгоспу в Україні створено понад 100 тис. гектарів захисних насаджень уздовж берегів малих річок. Практично завершена ця робота на землях державних лісогосподарських підприємств. Уздовж берегів водосховищ створено більше 90 тис. га захисних насаджень. Проте питання охорони і регулювання водності річок з використанням лісових меліорацій до кінця не вирішені. Значний обсяг робіт необхідно виконати із заліснення берегів річок на сільськогосподарських землях. Але темпи цих робіт зменшуються. Це пов’язано як із значним скороченням обсягів фінансування робіт, так і фактичним припиненням передачі земель під заліснення. Сучасні щорічні обсяги створення захисних лісових смуг уздовж берегів складають лише 1,6 тис. гектарів на рік при загальній потребі щодо їх створення  в обсязі сотень тисяч  гектарів.
Змив родючого шару грунту і яругоутворення під впливом поверхневих і, особливо, зливових потоків води поширені практично по всій території України, вони ведуть до виснаження і стрімкого зниження родючості грунтів, втрати ними самовідновлювальної здатності.
Недостатнє бюджетне фінансування захисного лісорозведення, відсутність капіталовкладень призвело до різкого зменшення обсягів лісомеліоративних заходів на землях сільгосптоваровиробників та припинення робіт з будівництва і ремонту протиерозійних гідроспоруд. Якщо в 1950 році протиерорзійні насадження та лісосмуги закладали на площі відповідно 60 та 52 тис. га, то в останні роки  таких робіт було здійснено в значно менших обсягах - 10,6 і 0,2 тис.га.  в середньому на рік. Це створило несприятливу екологічну обстановку, особливо в районах з активними процесами водної ерозії, де багаторічна праця лісівників може бути втрачена.  
Фундаментальна наука вказує, що:
1. При паводках, які виникають в результаті стоку води з поверхності грунту і від сніготанення, лісові насадження скорочують висоту піків і затримують час настання паводків. При сильних зливах доля осадків, які попадають на протязі доби в русла потоків збільшується відповідно розмірам площі водозбору, а відношення найбільшої витрати до найменшої скорочується по мірі збільшення захисного впливу рослинного покриву;
2. Процеси ерозії мають тенденцію збільшуватись із збільшенням крутизни схилів, швидкості і об’єму потоку , інтенсивності осадків, розміру і швидкості падання дощових крапель, ступеня самонасищеності грунту вологою, ступеня обезліснення поверховості території, а також від зрідженості видового складу і густоти рослинного покрову. Зміна  головних лісоутворюючих  деревних порід, які сформувались впродовж багатьох років  значно ослаблює захисні властивості гірської екосистеми. Знищивши природну рослинність, ми тим самим підвищуємо величину стоку з поверхні і підсилюємо процеси ерозії грунту. Лісова підстилка і опад створюють захисний шар на поверхні грунту і служать головним  фактором  в захисному впливі лісу, а порушивши під час суцільної вирубки  або вибіркових рубок шар підстилки, така площа втрачає захисну властивість. Рубка лісу, пожежі, надмірне випасання худоби, розчистка площ, порушення способів землеробства, залишення полів, будівельні роботи, знищення рослинного покриву, гідравлічні розробки із зміною русла потоку є основними причинами ненормальної або прискореної ерозії;
3. Поверхневий стік на площах з непорушеною рослинністю, якщо і з’являється, то лише після зливових дощів і становить менше 3%  кількості опадів. На безлісній площі, с/г угіддях  та згарищах, поверхневий стік з’являється після легких дощів і складає більше 60% кількості випавших осадків. Порівнюючи річний стік до і після рубки можна відмітити, що річний стік збільшується і сягає найбільшої величини на 2-3 рік після вирубки лісу, пожежі в лісі або взагалі знищення лісу.  

2.Цілі та завдання прийняття проекту  Закону
Цей Закон встановлює мораторій на проведення в Україні суцільних рубок  та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів
Завданням Закону є регулювання правових відносин  з метою  забезпечення  підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, забезпечення їх здатності  зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати грунти від ерозії, регулювати стік води, попереджувати  забруднення  навколишнього  природного середовища і очищати його,  сприяти оздоровленню населення.

3.Загальна характеристика та основні положення проекту Закону
З метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ в Україні вводиться мораторій на проведення рубок головного користування і вивезення деревини за кордон строком на 10 років:
В усіх лісах першої групи захисності ( водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, природно-заповідного фонду, лісоплодові насадження та субальпійські деревні та чагарникові угрупування) заборонено проводити рубки.
Вибіркові, поступові  та суцільні рубки проводяться  лише для постачання споживачам в Україні.  
До рубки для внутрішнього користування призначаються лише пошкоджені, усихаючі, низькоповнотні та інші насадження, що потребують термінової рубки за своїм станом, і насадження, які вийшли з підсочки.
З метою недопущення руйнування природного шару грунту, що в свою чергу знищує природне поновлення лісу, трелювання деревини та рубки в горах проводити вибірково і лише в зимовий період.

4.Стан нормативно – правової бази у даній сфері правового регулювання
У даній сфері правового регулювання діють Лісовий Кодекс України, Водний Кодекс України, Закон України  «Про охорону навколишнього природного середовища».
Прийняття даного проекту Закону не тягне за собою необхідності внесення змін до інших законів України.

5.Фінансово – економічне обґрунтування
Даний законопроект  не потребує додаткових  бюджетних затрат, а навпаки допоможе зберегти ліси, багатство народу України. Його прийняття значно зменшить ймовірність виникнення в майбутньому екологічних катастроф.

6.Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту закону
Сьогодні переважна більшість асортименту практично втрачена. Причиною цього стало те, що продаж лісу за кордон став пріоритетним напрямком діяльності  суб’єктів господарювання.
Найбільш рентабельна сфера діяльності – лісозаготівля, продається підприємницьким структурам, які закуповують лісосіку на корені і своїми силами розробляють її. Вони беруть лише високоякісну деревину, вивозять її за кордон, а решта продукції залишається і розкрадається. За даними митних органів, високосортної деревини вивозиться в рік більше, ніж розрахункова лісосіка, що дає право на вирубку. Це робиться переважно за рахунок самовільних рубок, інших масових зловживань та грубих порушень лісового законодавства.
Заборона вивозу за кордон деревини, пиломатеріалів дасть змогу направити сировину, в народне господарство України, відкриє нові робочі місця, поповнить бюджет  держави.

АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ

Кармазін Ю.А.-  народний депутат України

Лосюк Л.В.-  голова секретаріату Партії захисників Вітчизни

Барнацький П.С. – заслужений юрист України, головний консультант комітету Верховної Ради України з питань правосуддя.