Віталій Шелемба: “Відміна мораторію на експорт кругляку без перебільшення стане катастрофою для краю”



Чи можна в нинішній ситуації в Україні домогтися ефективного використання природного ресурсу та забезпечити сталий розвиток лісової галузі? Чи справді роль громадськості є суттєвою у всіх цих процесах? Про це нинішня розмова з головою громадської організації «Чисті Карпати» Віталієм Шелембою.

Пане Віталію, чим займається ГО «Чисті Карпати» та яка мета його створення?

Популяризація Закарпаття як туристичної перлини України та залучення громадськості до активної участі у захисті довкілля, громадський контроль за роботою лісової галузі. Ми бачимо, що люди дедалі більше переймаються екологічною чистотою середовища свого проживання та усвідомлюють, що добробут Закарпаття та його соціально-економічний розвиток напряму залежить від роботи лісової галузі. Саме тому кожен небайдужий мешканець Закарпаття бачить, що просто довіритися чиновникам від влади та лісового господарства не можна: мова не йде про критику їх роботи, а про необхідність контролю їх діяльності і, зрештою, треба допомагати їм бути чесними та відповідальними. Щоб громадський контроль був ефективним, а не голослівним, потрібне хоча б початкове базове розуміння лісової галузі та довкілля.

Наскільки дієвою нині є позиція громадськості?

На моє глибоке переконання, домогтися ефективного використання природного ресурсу та забезпечити сталий розвиток лісової галузі без активної позиції громадськості неможливо. Поясню – чому. По-перше, ліс зараз надзвичайно ласий та дорогий шматок народного багатства і доступ до нього передбачає можливість швидко розбагатіти нечесним чиновникам. Згадайте недавні сюжети про статки лісівників навіть не першої величини, показані центральними каналами. Не менше на цьому наживаються і звиклі до старих методів роботи правоохоронці, які «в темі» теж. По-друге, вся вертикаль виконавчої влади ніяк не в змозі відмовитися від надходжень до бюджетів від лісу. Будьмо відверті, який очільник району або тієї чи іншої територіально-адміністративної одиниці дивиться у майбутнє далі, ніж чергові вибори, тобто на довгострокову перспективу, без якої розвиток лісової галузі неможливий? Всі заклопотані тим, як би більше зрубати, продати, а в ряді випадків і привласнити, якомога більше коштів за менший відрізок часу. Те ж саме відбувається і в сфері управління лісами, де кожен керівник обмежений короткотерміновим контрактом, а його кар’єра значною мірою залежить від вищого керівництва галузі та здатності виконувати накази «зверху». У них, у свою чергу, така ж ситуація: нинішні високопосадовці знають, що довго втриматись у кріслі шансів мало і, відповідно, довгострокова перспектива їм мало цікава. Тому тільки активний, грамотний громадський контроль якраз є тим запобіжником, що може стримати знищення лісів і, як наслідок, запобігти негативним явищам у соціально-економічній та екологічній сфері на сьогодні.

Згідно з офіційними даними ЗОУЛМГ, ситуація не така вже й критична, навпаки, лісу вирубують майже на 50 % менше, ніж природній приріст, з самовільними рубками борються. Ви довіряєте офіційним даним?

За 6 років досить активного та глибокого вивчення лісової галузі краю у мене сформувалася чітка позиція щодо офіційної лісової статистики та її співвідношення з реаліями. Наприклад, приріст лісу, яким люблять оперувати лісові чиновники, навіть без поглибленого аналізу викликає сумніви. Насамперед через очевидні розбіжності даних базового лісовпорядкування з фактичною структурою лісового фонду. Особливо ця різниця відчутна у лісофонді колишнього Агролісу, а це понад 100 тис. га лісових площ. Наприклад, лише у Тячівському районі на сотнях гектарів лісовпорядкування з давніх часів показує зрілий і перезрілий смерековий ліс, а насправді там лише ялівець. Щоб рахувати цифри приросту, потрібно мати коректні вихідні дані, які не можна отримати без точного лісовпорядкування, а якісне лісовпорядкування, в свою чергу, потребує коштів, які не кожне лісове господарство може собі дозволити. Також загальновідома проблема Карпатського регіону – це усихання смерекового лісу. Погодьтеся, не треба бути великим експертом аби розуміти, що на площах, де йде масове всихання лісу, треба говорити не про природній приріст, а скоріше про зменшення кубомаси. Це ж стосується і перезрілих смерекових насаджень у важкодоступній гірській місцевості, тобто у перезрілих лісах теж нема приросту, а йде зворотній процес. Іншим важливим та відомим фактором, що впливає на точність розрахунків приросту кубомаси, є тіньова заготівля деревини, яка за різними оцінками складає не менше 50 % від офіційної заготівлі. Повірте, це все добре відомо і владі, і лісникам. Складалася така ситуація десятиліттями, а тому, ще раз наголошую, без активного громадського, медійного тиску на владу, лісників та й правоохоронну систему, ситуацію не виправити.

З ваших слів, мало не всі лісівники – нечесні на руку. напевно що не можна всіх однієї лінійкою міряти…

Ні! Я хотів би зробити застереження та закликати громадян не вдаватися до масових звинувачень рядових працівників лісової сфери! Повірте, основна маса тих, хто там працює, сумлінно виконує свої обов’язки та дійсно вболіває за долю лісу. Продовжуючи думку, хочу зауважити, що, не зважаючи на зміну назви, поліція та й інші правоохоронні органи до цього часу не відмовилися від практики маніпулювання показниками ефективності роботи та «грішать» фабрикуванням справ проти рядового майстра лісу. Інколи за неправильно виписаний віз дров для опалення можуть роздути гучне розкриття, метою якого є показати боротьбу з лісопорушеннями, а насправді відвернути увагу від дійсно масштабних зловживань. Свого часу один мій знайомий міліціонер, зараз колишній, прямо казав, що в селах показники робити нема на кому, окрім лісників та працівників органів місцевого самоврядування. Це абсолютно ненормальна ситуація, і чесний працівник лісу також потребує захисту, як і сам ліс, у тому числі і громадського.

В Україні ще не стихла полеміка щодо відміни мораторію на експорт лісу кругляка. Чим, на вашу думку, може зашкодити для економіки та лісової галузі дозвіл експорту лісу круглого.

Відслідковуючи дискусію навколо цього питання, можна зробити висновок, що лобісти відміни мораторію стали надзвичайно активними останнім часом. Ціла армія експертів розповідає суспільству, яке благо для економіки та й галузі приносить така відміна. Насправді, на мою думку, наразі деякі групи впливу в МІНАПК намагаються взяти під контроль лісову галузь з метою отримання нелегального прибутку. Згадайте, як щось подібне відбувалося за минулої влади, коли лісовим господарствам зверху доводили плани, куди і за якими цінами експортувати ліс, при цьому самі лісгоспи були змушені перекривати збитки від таких оборудок. Зараз ситуація ще гірша, бо у зв’язку з війною, яка суттєво погіршила економічну ситуацію в державі, відбувся дуже великий дисбаланс у цінах на сировину в Європі та Україні. Іншими словами, європейському переробнику значно вигідніше купувати в Україні ліс зараз, ніж, скажімо, три роки тому. Інший аспект – це протекціоністська політика європейських урядів для власних роботодавців, яка полягає у гнучкій податковій системі, доступу до дешевих, а подекуди і безвідсоткових кредитів підприємствам, що створюють робочі місця. Скажіть, будь ласка, як може вітчизняне переробне підприємство в таких умовах конкурувати з іноземним? Відповідь: ніяк. Наведу приклад: лише по Тячівському району вже зараз лісові господарства не в змозі задовольнити попит місцевих лісопереробників. У таких умовах навіть важко уявити, що станеться, якщо, наприклад, Брустурянське ДЛМГ по рознарядці зверху буде змушене відвантажувати ліс у круглому вигляді на експорт. Так, у короткотерміновій перспективі збільшиться виручка та відрахування до бюджетів самого ДЛМГ але це триватиме дуже недовго, бо попит значно перевищує наявні доступні на сьогодні лісові ресурси. Не забуваймо, що роботу ДЛМГ не можна міряти лише економічними показниками, найголовніше завдання ДЛМГ – забезпечити сталий розвиток лісового господарства, дотримувати баланс між заготівлею та відновленням лісових ресурсів. Цей баланс вже давно порушений, а якщо ж мораторій буде відмінено, це без перебільшення катастрофічна ситуація для краю в економічному та соціальному плані вже в найближчій перспективі. Невеликі лісопереробні підприємства, на яких працює місцеве населення, просто збанкрутують. Враховуючи попит на деревину за кордоном та «апетити» кураторів галузі, за кілька років буде вирубано та вивезено увесь ліквідний ліс, а на його відновлення піде не один десяток років і не один мільйон гривень з держбюджету. Це без врахування збитків держави від фінансової підтримки територій, в економіці яких лісопереробка має бюджетоутворююче значення.
Віталій Шелемба: “Недобросовісні ділки, які бажають швидко розбагатіти, внаслідок контролю експорту деревини будують свої розрахунки на дуже короткострокову перспективу і мають на меті виключно власний фінансовий інтерес, тим паче, що більшість їх в Києві і жодним чином не переживають, що ж там будуть люди робити в Рахові, Тячеві чи Міжгірщині наступні 20-30 років. Саме тому з метою недопущення такого розвитку подій мають об’єднатися органи місцевого самоврядування, лісові господарства, бізнес та громадські організації”.

Насамкінець хочу ще раз закликати громадськість, лісників та бізнес відповідально ставитися до природи, окремо, бізнес та лісників – не піддаватися бажанню заробити багато й зараз, бо природа таких помилок не прощає і за них розплачуються наступні покоління, а громадськість – активно цікавитися і вникати в проблеми екології та лісового господарства, бити по руках нечесних «ділків», які прагнуть лише набити кишені та живуть за принципом «після нас хоч потоп». Позитивним моментом для громадського контролю є нещодавня зміна КМУ правил санітарних рубок, зокрема, передбачені включення до складу комісій, що дають висновок на рубку, представників органів місцевого самоврядування. Це правильне рішення, яке допоможе запобігти зловживанням при таких рубках. Пам’ятаймо, навіть недосконале законодавство при вмілому застосуванні та знанні предмету дає достатньо важелів громадському контролю за дотриманням порядку ведення лісового господарства та екологічною безпекою. Все залежить від бажання та усвідомлення особистої відповідальності.

Спасибі за розмову!



Автор:
Источник: zakarpattya.net, 2016-11-15

ПРОВОКАЦІЯ лісничого із Закарпаття. ПАМ"ЯТКА -для ДАЛР

А ти згадай лісничого з "синяком" під оком з твоїх країв, який силою хотів всунути хабаря провіряючому з центру в присутності... .

... як вони кинулись йому руки викручувать, а лісничий з "синяком" під оком кричав, що він не взяв! 

Згадай, як пов"язали твоїх керівників лісгоспу на хабарі. Привезли в Ужгород, а хабаря немає. Повернулись в лісгосп відкрили сейфи дали гроші в руки керівникам лісгоспу силою і знову завезли в Ужгород.

Як за мною їздили позаду хвостиком з провокацією ... і коли я привіз таких, як ти в Будинок з великими колонами, а ваш хвостик не впустив прапорщик і обрубав його.

Щоб не мучився я був у першої особи, я його краще знав знав ніж м. . Про нього також мова була. Всі компромати які ви давали мені один на одного я здав (враховуючи, що я таке ніколи не вітав). При мені був молодий співробітник звідти якого ви не знали ну себе показали. Практично всі були звільнені. Хоч де-які зараз поновлені (чи надовго при такому стилі і методах). Зраду люблять, а ЗРАДНИКІВ - НІ. Пару раз пообідав в кабаку біля управління (вони мене не знали і не знали хто в залі був. працівники лісового управління вели себе ХАЗЯЕВАМИ мира).  Майже всим складом працівники дозволяли собі трапезнічати на протязі всього робочого дня і закази їхні були значно більші ніж зарплата. До речі практично всі були в формі лісової охорони. Там здавав провіряючого, своїх керівників та й ... (лісничий був, чи "чьих" команду виконував). І ти карманний і громадскість карманна. Единажды продавший ... .

Згадай як працювали на своїх горах Фабріції і Кухта та й горе лісничі. Терзают смутные сомнения-чи не ти це був? Громадскість і ти карманні. Дали команду- він статтю написав. Дали тобі команду через такий проміжок часу -ти коментар написав. На Закарпатті ніхто без команди зверху не напише-бо прийдеться виїзжать з Закарпаття.

Написав для працівників всіх рангів ДЕРЖЛІСАГЕНСТВА, які погоріли, горять, і ще погорять від цих діянь закарпатсЬких лісників. 

Не знаю хто Віталій, але знаю таких як ти в яких всі способи правильні-лиш би ЗБАГАЧУВАТИСЬ. 

До речі порівняй в Брустурянах стільки рубають і стільки приростає. Лісопрдукція на переробку для місцевих продається тільки без документів, щоб ті не змогли її реалізувать, а продавали пиломатеріали лісникам за безцінь, для подальшого ЕКСПОРТУ лісниками через підставні фірми.

НАЙ БУДЕ ВАМ.

Як хабарник Віталій Шелемба «полює на корупціонерів»

Охота на корупціонерів: як хабарник Віталій Шелемба «полює на корупціонерів» в лісах Закарпаття

http://zido.com.ua/?q=article%2Fохота-на-корупціонерів-як-хабарник-віталій-шелемба-«полює-на-корупціонерів»-в-лісах

Останні місяці ім'я «великого комбінатора» Віталія Шелемби все частіше стало згадуватися в мас-медіа.

Асоціює він себе як «мисливця за корупціонерами у галузі лісового господарства» і активного громадського діяча. Тоді як лісівники, виявляючи хабарників передають справи до правоохоронних органів, а винних звільняють.

Так і напрошується думка, що це недарма.

Сьогодні лісівників звинувачують у всіх гріхах, а чи не роблять це самі грішники? Я сам все життя попрацював в лісі, знаю декількох людей, які були справжніми фахівцями своєї справи, але їх звільний легинь, який тільки-но очоливши лісове господарство, вигнав понад 30 людей на вулицю без права повернення.

А хто дав йому таке право? Чи всі були такі неугодні? Після цього за його звільнення лісівники збирали підписи, але через тиск на людей і вміння як кажуть серед простого люду де треба «підмазати», він виходив сухим з води. Іван Іванович:

Я попрацював лісничим понад 30 років, поки не прийшов Віталій Шелемба. Одразу ж йому сказав, що роздачею землі займатися не буду, дрова виписувати на рідних не буду. Попрацювавши місяць з новим начальником мене викунули на вулицю, навіть не давши допрацювати пів року до пенсії Вищеназваний «мисливець за корупціонерами» потрапив в поле зору правоохоронних органів за чисельні оборудки й афери.

Проти нього навіть кілька разів порушувалися кримінальні справи, однак, в результаті, все обходилося без всяких наслідків. Одне тільки – його звільняли з тріском з посади. А він воліє повернутися в лісову галузь аби спокійно продовжував робити те, що приносило величезні бариші не тільки йому особисто, а й ще декому. Віталій Шелемба до того, як став великим борцем був директором філії «Тячівдержспеслісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс».

На той час фахової освіти лісівника не мав. За освітою юрист з Слобожанщини лісівником він вирішив стати після звільнення у 2012 році. Зрозуміло, що він не був готовий до такої аскези, і так чи інакше вирішив воювати. Але із собою він уніс й борг у розмірі майже мільйон гривень.

Прямо якийсь «Корейка» з «Золотого теля» Ільфа і Петрова. . . Звісно, що легше це зробити коли знаєш систему зсередини. З 2012 по 2014 роки провчився у Львівському національному університеті, працюючи паралельно у філії «Хусьтького ЛАГу» до 2016. Щоб розібратися у цьому колосальному корупційному кублі під обгорткою «борець за справедливість» остаточно, не можу не розповісти факти, від яких у вас, любі читачі, буде легкий шок. Після звільнення у 2012 році Шелемба балотувався до Верховної Ради від політичної партії «ЕЦ». Правда, за ствердженням експертів Громадської мережі «Опора» був лишень технічним кандидатом Василя Петьовки. У 2015 році аналогічно балотувався до Закарпатської обласної ради від «Радикальної партії Олега Ляшка». Під час свого керування він регулярно більшу частину зарплати всього Тячівськогодержлісгоспу, виділеної з бюджету Міністерства на цілий штат, забирав собі, і лишень мізерну долю, як собакам кістку, кидав працівникам.

Але це все - насіння на декілька тисяч гривень. А ось те, що на Шелембу відкривались кримінальні справи за афери, тут уже цікавіше. Перший раз на нього була відкрита кримінальна справа працівниками міліції та прокуратури про хабар. Невже є люди зі здоровим глуздом, які вірять людині, котра зафіксована серед журналістів як знешкоджений корупціонер України? Про тячівського хлопа є багато чуток, але й серед них кричущі факти.

Я наведу тільки суть як пан Шелемба працюючи директором філії «Тячівдержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс», бувши службовою особою, на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків, з використанням свого службового становища, 9 березня 2011 року, близько 16 години 30 хвилин, в с. Нересниця по вул. Грушевського, 160, Тячівського району в робочому приміщенні й знаходячись в службовому кабінеті головного лісничого вказаного філіалу, одержав від Форкош Миколи Івановича в якості хабара дві тисячі доларів США за видачу останньому липової довідки про те, що земельна ділянка площею 1,0586 га. в урочищі «Чертіж» с.Грушево для ведення особистого селянського господарства не відноситься до земель лісового фонду філіалу «Тячівдержспецлісгосп». Якщо тут перераховувати всі документи, підтвердження, нотаріально завірені довідки і копії, які організатори стоять за фівником, то піде не менше сторінки тексту. Другий раз за зловживання службовим становищем – під час його директорства утворилася чималенька «діра» у 90 тисяч гривень заборгованості за використання паливно-мастильних матеріалів. А ці гроші могли піти на заробітну плату або ж на озеленення Закарпаття.За це його кримінальної відповідальності притягнули працівники КРУ та УБЕЗу. Але це ще не все. Перед тим, як піти з філії «Хустдержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс» він довів лісогосподарське підприємство до «ручки» і залишив борги в розмірі понад 3,5 мільйони гривень. А тепер він працює при Міністерстві юстиції і бере безпосередню участь у ліквідації одного з найпотужніших підприємств. У читачів, напевно, виникне питання - чи простежується тут інтерес самого Шелемби аби й надалі вводити в оману всіх і вся. Адже сьогодні він радо ліквідує одну фірму, а через рік-два зліквідує Закарпатські лісгоспи. А людей виженуть. А й справді, навіщо вони? Що – мало де в Закарпатті працювати? Правильно, що зроблять лісівники на свій захист? Так само, як і інші підуть на заробітки на чехи. А поки хлоп зайнятий однією фірмою, то він уже намагається вплинути на людей, що лісова галузь вся перенасичена корупціонерами. Невже ще довго люди, а тим паче журналісти віритимуть ось таким «брехунцям»? Шкода, що ці праведники не розповідають нікому про себе і своє «кримінальне минуле. Обіцяю розібратися в цьому питанні і повідомити читачам у наступних матеріалах. Але десятки лісівників свою оцінку діяльності Віталій Шелемби вже дали. “РІО”не ставить крапку на цій історії, адже вона отримала неабиякий розголос на теренах Закарпаття. До того ж, йдеться не лише про те, як житиме лісова галузь в майбутньому, а й про те, хто буде в ній працювати – люди з кришталево чистою репутацією чи ділки, що погрузли в корупційних схемах та сумнівних оборудках. У суспільстві мають відбутися докорінні зміни, і це в першу чергу має стосуватися люстрації всіх, за якими тягнеться рясний корупційний слід. Чудово розумію, що на лісівників тепер може чинитися неабиякий тиск. Був дзвінок із «попередженням» і на адресу автора цього матеріалу. Але запевняємо: ми і надалі здійснюватимемо свою діяльність, стоячи на позиціях закону, правди і справедливості. Ті ж, хто думають інакше, мають залишитися як казав Жеглов «вор має сидіти у тюрмі». Іван Сімчар, старий лісівник і постійний читач самої чесної газети “РІО”

Останні коментарі

Оформлення лісгоспів (Каталог 2016 року)

Сайти лісової галузі

Пошук

Вхід

bigmir)net TOP 100 службы мониторинга серверов Яндекс.Метрика Разработка сайта