Хто керує лісами України і в чиїх інтересах?


Хто керує лісами України і в чиїх інтересах?

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич отримала антипремію «Свинство року» в номінації «Лісогуб року». Чому така номінація була оголошена у стінах Верховної Ради України? Що нового принесла і що лишила старого у лісовій галузі Христина Юшкевич у 2016 році?

У травні 2016 року новопризначений прем’єр-міністр Володимир Гройсман звільнив на засіданні уряду з займаною посади тодішнього голову Державного агентства лісових ресурсів (надалі ДАЛРУ) Олександра Ковальчука за систематичний безлад у лісовій галузі. З того часу лісами України керує Христина Юшкевич, спочатку у якості в. о. голови ДАЛРУ, а після виграшу сумнівного конкурсу у вересні цього року вже в якості повноцінного керівника. І замість наведення ладу де-факто Христина Юшкевич продовжує політику Ковальчука. Це і не дивно, бо саме він у 2015 році привів її, звичайного клерка МінАПК без жодного досвіду роботи в лісовій галузі, на керівні посади: спочатку призначивши радником, а потім – першим заступником голови ДАЛРУ.

Більше того, на думку низки фахівців, Христина Юшкевич – найбільш некомпетентний та непрофесійний керівник галузі з часів здобуття України незалежності, а її керівництво призводить до занепаду лісової галузі і в економічному, і в природоохоронному аспекті.
Спробуємо розібратися, на чому ґрунтується така думка!

Корупція під час експорту лісу

Досі збережені старі корупційні схеми, коли лісопродукція експортується за кордон через фірми-прокладки за заниженою ціною. 

Наприклад, середні ціни на лісопродукцію з сосни (яка до 01.01.2017 не підпадає під дію мораторію на експорт кругляка), за якими лісгоспи експортують її за кордон, нижчі на 10-15 євро, ніж реальні ціни на ринку ЄС.

Ці схеми були започатковані ще в часи Януковича тодішнім керівником ДАЛРУ Сівцем, але після Революції Гідності вони не були «закриті», а просто відбувалась зміна посередників за відповідної зміни керівництва ДАЛРУ. Керівники лісгоспів отримують прямі неофіційні вказівки кому і за якою ціною продавати деревину. Це можна добре побачити на наведеній нижче діаграмі.

Динаміка експорту ділової соснової деревини в Румунію з розподілом по реєстраціях фірм-покупців

Тобто, переважна більшість поставок сосни навіть в сусідню з Україною Румунію здійснюється через посередників. І якщо в 2015 році такі посередники мали переважно словацьку реєстрацію, то в 2016 майже весь обсяг експортується через фірми, зареєстровані у Великобританії. Якби лісгоспи працювали відкрито, чесно, і за принципами ринкової економіки, таку картину було б годі і уявити.

На думку низки фахівців, саме існуванням цих схем і пояснюється категорична позиція Христини Юшкевич проти існуючого мораторію на експорт кругляку.

2. Кадрові призначення

Зрозуміло, що наведені вище схеми вимагають повної лояльності та підконтрольності керівництву ДАЛРУ керівників лісових підприємств на місцях. І хоча формально відбір директорів лісгоспів та керівництва обласних управлінь лісових та мисливських господарств (надалі – ОУЛМГ) проходить через конкурс, в реальності на такі посади призначаються завжди лояльні «свої» люди. Навіть коли вони заплямовані в корупції та співпраці зі старим режимом.

Такими є, наприклад, чинний очільник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко, проти призначення якого на посаду протестували лісівники Волині та новопризначений директор Корюківського лісгоспу В’ячеслав Чиж, призначення якого призвело до страйку всього підприємства.

Страйкуючі працівники Корюківського лісгоспу

3. Катастрофічна деградація лісів півдня та сходу через відсутність фінансування 

До 2016 року неприбуткові лісгоспи степової зони, ліси яких виконують переважно природоохоронну та рекреаційну функції, отримували фінансування з державного бюджету України через низку цільових програм. Але з 2016 року були переведені на самоокупність, що призвело до справжньої катастрофи: заробітна плата не виплачується, більшість працівників переведена на півставки, не проводяться в повній мірі потрібні заходи з посадки та догляду за лісом, не здійснюється охорона. А як наслідок – збільшення кількості самовільних рубок та пожеж. І хоча «ресурсні» прибуткові лісгоспи Полісся, Лісостепу та Карпат приносять сотні мільйонів гривень податків в бюджети всіх рівнів, Христина Юшкевич не вчинила жодних вагомих дій з відстоювання інтересу галузі, обмежуючись заявами. У результаті на 2017 рік бюджетне фінансування лісгоспів півдня та сходу знову відсутнє і де-факто вони приречені на знищення.

Порівняння середньої заробітної плати за 2015 та 2016 у лісгоспах Херсонщини

4. Падіння престижу лісової галузі

Напевно, зараз репутація в суспільстві у лісівників, та й взагалі у лісової галузі, краща хіба що за суддів та прокурорів, бо кожен день у ЗМІ всіх рівнів виходять статті про жахливі зловживання в галузі, про сотні втрачених гектарів лісів, про «вагони з лісом на експорт». Значна частина цих звинувачень є неправдивими та надуманими. Переважна більшість лісів України вже пройшла цикл рубка-посадка-догляд-рубка по 3-4 рази, а інтенсивність рубок в багатьох країнах ЄС навіть більша, ніж в Україні. І тому, в принципі, нічого погано в тому, що ліс рубають (якщо це не важливі природоохоронні ліси), немає. Але керівництво галузі, маючи потужні та чисельні прес-служби, у переважній більшості не проводить роз’яснювальної роботи зі ЗМІ щодо принципів роботи лісового господарства.

Злі язики кажуть, що це роблять спеціально, щоб показати, що держава є неефективним власником лісу і сформувати в суспільстві позитивне ставлення до ідеї приватизації лісів.

Профілі України та Швеції з сайту моніторингу вирубок лісу Global Forest Watch. Як видно, лісове господарство в Швеції ведеться інтенсивніше, ніж в Україні

5. Непрофесійність

Boсени 2016 року міністром АПК Кутовим на засіданні Уряду була презентована інтерактивна карта вирубки лісів (т. з. «Карта Кутового»), яка «виявила» «незаконні» рубки на Закарпатті обсягом 700 гектарів. Для всіх, хто хоч трохи володіє базовою інформацією про лісову галузь, було очевидно, що це все профанація та зайва витрата коштів, бо карта може виявляти лише суцільні рубки, а 99,99% всіх незаконних рубок вибіркові. Але Христина Юшкевич замість того, аби захистити лісівників Закарпаття від неправдивих звинувачень та відкрито заявити, що міністр, м’яко кажучи, говорить неправду, створила робочу групу, яка почала перевіряти та шукати «незаконні рубки». Десятки людей протягом місяця витрачали час, аби шукати неіснуючі порушення. Як і очікувалося, всі суцільні рубки в Закарпатті виявились законними.

Кутовий презентує на засіданні Уряду інтерактивну карту вирубки лісів

Іншим прикладом непрофесійності є розробка та затвердження нової редакції «Санітарних правил в лісах України», які були розкритиковані і експертами-лісівниками за нечіткість та неоднозначність деяких формулювань, залишення поля для зловживань, надмірну бюрократизацію роботи галузі, і представниками природоохоронних НУО, які вказали на можливість маніпуляції з вибірковими санітарними рубками, оскільки нові правила дозволяють, наприклад, провести вибіркову рубку, після якої на гектарі залишиться десяток дерев, і ця ділянка буде вважатися «лісом», а не «зрубом», і на ній не треба буде проводити лісовідновновлення. 

6. Безлад з рубками

Останні роки вдвічі зріс обсяг самовільних рубок (які здійснюють без будь-яких дозвільних документів), що свідчить про вкрай низький рівень організації охорони в лісгоспах. Окрім того, чинне законодавство та специфічне його трактування підприємствами лісової галузі та лісовими контролюючими органами призводить до того, що лісгоспи відкрито маніпулюють рубками оздоровлення та формування лісів. І тому, наприклад, під виглядом лісовідновних рубок вирубують стиглі дерева на природоохоронних територіях, а під виглядом санітарних рубок проводять де-факто вибіркову рубку не хворих дерев, а тих, які можна вигідно продати.

Зауважимо, що керівництво ДАЛРУ в якійсь мірі навіть спонукає до таких махінацій, бо підпорядковані агенції установи, які призначають та контролюють правильність призначення рубок оздоровлення та формування лісів (ВО «Укрдержліспроект» та лісозахисні станції), так само не отримують з 2016 року державного фінансування, а кошти на свою діяльність отримують від лісгоспів, яких вони начебто повинні контролювати.

Так само ДАЛРУ ігнорує проблему «нересурсних» лісгоспів, які мають в своєму складі переважно природоохоронні ліси, хоча і знаходяться в «ресурсних» областях. Такими, наприклад, є Львівський лісгосп, ліси якого виконують функцію «зеленого поясу» міста Львова, та Кутський лісгосп, більшість лісів якого входять до складу НПП «Гуцульщина». Ці лісгоспи так само знаходяться на самофінансуванні і, аби мати можливість банально виплачувати заробітну плату співробітникам, вимушені робити дуже сумнівні з точки зору охорони природи рубки.

Вікові сосни Дарницького лісопаркового господарства, які вирубуються санітарними рубками

7. Закритість від громадськості

Хоча з початку 2016 року лісгоспи стали викладати на свої сайти плани рубок, а Юшкевич заявляє про курс «на співпрацю з громадськістю», досі інформація про реальний стан лісової галузі є недоступною для широкого загалу. Наприклад так звані «матеріали лісовпорядкування», які включать в себе детальні карти лісгоспу, опис кожної лісової ділянки з вказанням віку, породи, запасом деревини на гектар, всі заплановані на наступні 10 років рубки тощо, досі мають статус «для службового користування». А без доступу до них громадський контроль в лісовій галузі в принципі ефективними бути не може.

«Секретний» план лісонасаджень одного з лісгоспів, де видно розподіл за породами, вік деревини та розташування лісових кварталів та виділів. Ця карта є ДСК («для службового користування»)

8. Небажання створювати нові природоохоронні території

Низкою нормативно-правових актів прописано необхідність розширення площі природно-заповідних територій. Проте, більшість підприємств лісової галузі та ДАЛРУ відмовляються виконувати ці вимоги, категорично не згоджуючись із пропозиціями науковців та Міністерства екології та природних ресурсів щодо створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. При цьому не погоджено створення навіть там, де:

окрім природньої цінності наявна значна історико-культурна спадщина (НПП «Холодний Яр»)

створення національного парку відбувається на базі існуючих об’єктів природно-заповідного фонду і не призведе до нових обмежень для лісгоспів (НПП «Дніпровсько-Деснянський»)

лісові масиви є неексплуатаційними та збитковими для лісгоспу ( НПП «Дніпровсько-Тетеревський»)

Холодноярський ліс

І, не знаходячи часу на захист лісгоспів Півдня, Христина Юшкевич знаходить час аби" «воювати» з екологами в ЗМІ і просуває думку про непотрібність створення нових природно-заповідних територій.

9. Небажання зберегти старі ліси

В Україні, на відміну від більшості країн ЄС, збереглися доволі багато старих лісів з деревами віком за 130-140 років, частину яких можна навіть кваліфікувати як «праліси» чи як «квазіпраліси». Значна частина цих лісів наразі не мають жодного природоохоронного статусу і вважаються «експлуатаційними», хоча самі по собі ці ліси вже є справжніми пам’ятками природи і справжнім «клондайком» з токи зору біорізноманіття. Суцільні рубки в таких лісах – це дикість.

І якщо завдяки розголосу та фінансування Франкфуртського зоологічного товариства процес збереження старих лісів Карпат так-сяк рухається (хоча, наприклад, розширення національного природного парку «Верховинський» на старі смерекові ліси досі блокується з боку ДАЛРУ), то старі дубові ліси Полісся доживають свої останні дні.

Наприклад, в урочищі «Великий Ліс», що на Київщині, продовжують суцільні рубки в 150-200-річних дібровах, ігноруючи всі пропозиції природоохоронців щодо їх заповідання.

Типовий дуб урочища «Великий Ліс». Незважаючи на свій понад 150-річний вік, вважається «експлуатаційним» та буде зрубаний найближчим часом

10. Відсутність реформ та руху вперед.

Заради справедливості варто відмітити, що значна частина описаних вище автором проблем виникла не вчора і не сьогодні. Прo те, в цьому році ці проблеми не тільки не почали вирішуватися, а навпаки – почали поглиблюватися. І жодних реальних реформ у лісовій галузі не відбулося і навіть не планується, бо не можна вважати реформами безкінечні збори різних робочих груп, які напрацьовують пропозиції «в стіл». Нагадаємо, що Христина Юшкевич до 2015 року не мала жодного відношення до лісової галузі України, працюючи звичайним чиновником МінАПК. Станом на даний момент вона тільки почала отримували лісівничу освіту в Національному Лісотехнічному університеті у Львові. Виникає питання – навіщо її призначили керувати лісовою галуззю? І в чиїх інтересах вона діє? Дехто каже, що це квота політичної партії «Народний Фронт», дехто каже, що, навпаки, це квота БПП, але автору точно відомо, що в інтересах ЛІСУ вона не діє.

І тому в автора немає жодних сумнівів, що саме Христина Василівна Юшкевич несе повну відповідальність за все те, що відбувається в лісовій галузі останні роки. І вона згубно впливає не тільки на ліс як природоохоронну категорію, але й на ліс як економічну категорію.

У статті використані матеріали проекту FLEG та сайтів «Український лісовод» і «Природа України»

 



Автор: Тєстов Петро, МБО «Екологія-Право-Людина»
Источник: «Екологія-Право-Людина», 27 грудня 2016

НА ЗАКАРПАТТІ ЗМІН НЕ ЧЕКАЮТЬ

000000000000000000000.

Оце так часи настали

Оце так часи настали: голова ДАЛРУ наразі тільки почала отримувати лісівничу науку! І сміх і гріх, **бнутись можно. Куди дивиться уряд, та зрештою куди дивляться справжні лісівники, науковці, профспілки. Потрібно єднатися і гнати в шию студентку Х Вас, хай живе в гуртожитку і вчить лекції. Ганьба.

Підтримую Тєстова

Тезко в загальному - молодець, але слабенько пройшовся по так званій "роботі з кадрами". Це - "коньок" Христини, який вона перейняла в неука-агронома, виходячи з уяви своєї розумової «унікальності». Поспішаю на сесію міської ради. Після обіду обов’язково доповню деякими суттєвими «кадровими» деталями.

Останні коментарі

Оформлення лісгоспів (Каталог 2016 року)

Сайти лісової галузі

Пошук

Вхід

bigmir)net TOP 100 службы мониторинга серверов Яндекс.Метрика Разработка сайта