Хто керує лісами України і в чиїх інтересах?


Хто керує лісами України і в чиїх інтересах?

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич отримала антипремію «Свинство року» в номінації «Лісогуб року». Чому така номінація була оголошена у стінах Верховної Ради України? Що нового принесла і що лишила старого у лісовій галузі Христина Юшкевич у 2016 році?

У травні 2016 року новопризначений прем’єр-міністр Володимир Гройсман звільнив на засіданні уряду з займаною посади тодішнього голову Державного агентства лісових ресурсів (надалі ДАЛРУ) Олександра Ковальчука за систематичний безлад у лісовій галузі. З того часу лісами України керує Христина Юшкевич, спочатку у якості в. о. голови ДАЛРУ, а після виграшу сумнівного конкурсу у вересні цього року вже в якості повноцінного керівника. І замість наведення ладу де-факто Христина Юшкевич продовжує політику Ковальчука. Це і не дивно, бо саме він у 2015 році привів її, звичайного клерка МінАПК без жодного досвіду роботи в лісовій галузі, на керівні посади: спочатку призначивши радником, а потім – першим заступником голови ДАЛРУ.

Більше того, на думку низки фахівців, Христина Юшкевич – найбільш некомпетентний та непрофесійний керівник галузі з часів здобуття України незалежності, а її керівництво призводить до занепаду лісової галузі і в економічному, і в природоохоронному аспекті.
Спробуємо розібратися, на чому ґрунтується така думка!

Корупція під час експорту лісу

Досі збережені старі корупційні схеми, коли лісопродукція експортується за кордон через фірми-прокладки за заниженою ціною. 

Наприклад, середні ціни на лісопродукцію з сосни (яка до 01.01.2017 не підпадає під дію мораторію на експорт кругляка), за якими лісгоспи експортують її за кордон, нижчі на 10-15 євро, ніж реальні ціни на ринку ЄС.

Ці схеми були започатковані ще в часи Януковича тодішнім керівником ДАЛРУ Сівцем, але після Революції Гідності вони не були «закриті», а просто відбувалась зміна посередників за відповідної зміни керівництва ДАЛРУ. Керівники лісгоспів отримують прямі неофіційні вказівки кому і за якою ціною продавати деревину. Це можна добре побачити на наведеній нижче діаграмі.

Динаміка експорту ділової соснової деревини в Румунію з розподілом по реєстраціях фірм-покупців

Тобто, переважна більшість поставок сосни навіть в сусідню з Україною Румунію здійснюється через посередників. І якщо в 2015 році такі посередники мали переважно словацьку реєстрацію, то в 2016 майже весь обсяг експортується через фірми, зареєстровані у Великобританії. Якби лісгоспи працювали відкрито, чесно, і за принципами ринкової економіки, таку картину було б годі і уявити.

На думку низки фахівців, саме існуванням цих схем і пояснюється категорична позиція Христини Юшкевич проти існуючого мораторію на експорт кругляку.

2. Кадрові призначення

Зрозуміло, що наведені вище схеми вимагають повної лояльності та підконтрольності керівництву ДАЛРУ керівників лісових підприємств на місцях. І хоча формально відбір директорів лісгоспів та керівництва обласних управлінь лісових та мисливських господарств (надалі – ОУЛМГ) проходить через конкурс, в реальності на такі посади призначаються завжди лояльні «свої» люди. Навіть коли вони заплямовані в корупції та співпраці зі старим режимом.

Такими є, наприклад, чинний очільник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко, проти призначення якого на посаду протестували лісівники Волині та новопризначений директор Корюківського лісгоспу В’ячеслав Чиж, призначення якого призвело до страйку всього підприємства.

Страйкуючі працівники Корюківського лісгоспу

3. Катастрофічна деградація лісів півдня та сходу через відсутність фінансування 

До 2016 року неприбуткові лісгоспи степової зони, ліси яких виконують переважно природоохоронну та рекреаційну функції, отримували фінансування з державного бюджету України через низку цільових програм. Але з 2016 року були переведені на самоокупність, що призвело до справжньої катастрофи: заробітна плата не виплачується, більшість працівників переведена на півставки, не проводяться в повній мірі потрібні заходи з посадки та догляду за лісом, не здійснюється охорона. А як наслідок – збільшення кількості самовільних рубок та пожеж. І хоча «ресурсні» прибуткові лісгоспи Полісся, Лісостепу та Карпат приносять сотні мільйонів гривень податків в бюджети всіх рівнів, Христина Юшкевич не вчинила жодних вагомих дій з відстоювання інтересу галузі, обмежуючись заявами. У результаті на 2017 рік бюджетне фінансування лісгоспів півдня та сходу знову відсутнє і де-факто вони приречені на знищення.

Порівняння середньої заробітної плати за 2015 та 2016 у лісгоспах Херсонщини

4. Падіння престижу лісової галузі

Напевно, зараз репутація в суспільстві у лісівників, та й взагалі у лісової галузі, краща хіба що за суддів та прокурорів, бо кожен день у ЗМІ всіх рівнів виходять статті про жахливі зловживання в галузі, про сотні втрачених гектарів лісів, про «вагони з лісом на експорт». Значна частина цих звинувачень є неправдивими та надуманими. Переважна більшість лісів України вже пройшла цикл рубка-посадка-догляд-рубка по 3-4 рази, а інтенсивність рубок в багатьох країнах ЄС навіть більша, ніж в Україні. І тому, в принципі, нічого погано в тому, що ліс рубають (якщо це не важливі природоохоронні ліси), немає. Але керівництво галузі, маючи потужні та чисельні прес-служби, у переважній більшості не проводить роз’яснювальної роботи зі ЗМІ щодо принципів роботи лісового господарства.

Злі язики кажуть, що це роблять спеціально, щоб показати, що держава є неефективним власником лісу і сформувати в суспільстві позитивне ставлення до ідеї приватизації лісів.

Профілі України та Швеції з сайту моніторингу вирубок лісу Global Forest Watch. Як видно, лісове господарство в Швеції ведеться інтенсивніше, ніж в Україні

5. Непрофесійність

Boсени 2016 року міністром АПК Кутовим на засіданні Уряду була презентована інтерактивна карта вирубки лісів (т. з. «Карта Кутового»), яка «виявила» «незаконні» рубки на Закарпатті обсягом 700 гектарів. Для всіх, хто хоч трохи володіє базовою інформацією про лісову галузь, було очевидно, що це все профанація та зайва витрата коштів, бо карта може виявляти лише суцільні рубки, а 99,99% всіх незаконних рубок вибіркові. Але Христина Юшкевич замість того, аби захистити лісівників Закарпаття від неправдивих звинувачень та відкрито заявити, що міністр, м’яко кажучи, говорить неправду, створила робочу групу, яка почала перевіряти та шукати «незаконні рубки». Десятки людей протягом місяця витрачали час, аби шукати неіснуючі порушення. Як і очікувалося, всі суцільні рубки в Закарпатті виявились законними.

Кутовий презентує на засіданні Уряду інтерактивну карту вирубки лісів

Іншим прикладом непрофесійності є розробка та затвердження нової редакції «Санітарних правил в лісах України», які були розкритиковані і експертами-лісівниками за нечіткість та неоднозначність деяких формулювань, залишення поля для зловживань, надмірну бюрократизацію роботи галузі, і представниками природоохоронних НУО, які вказали на можливість маніпуляції з вибірковими санітарними рубками, оскільки нові правила дозволяють, наприклад, провести вибіркову рубку, після якої на гектарі залишиться десяток дерев, і ця ділянка буде вважатися «лісом», а не «зрубом», і на ній не треба буде проводити лісовідновновлення. 

6. Безлад з рубками

Останні роки вдвічі зріс обсяг самовільних рубок (які здійснюють без будь-яких дозвільних документів), що свідчить про вкрай низький рівень організації охорони в лісгоспах. Окрім того, чинне законодавство та специфічне його трактування підприємствами лісової галузі та лісовими контролюючими органами призводить до того, що лісгоспи відкрито маніпулюють рубками оздоровлення та формування лісів. І тому, наприклад, під виглядом лісовідновних рубок вирубують стиглі дерева на природоохоронних територіях, а під виглядом санітарних рубок проводять де-факто вибіркову рубку не хворих дерев, а тих, які можна вигідно продати.

Зауважимо, що керівництво ДАЛРУ в якійсь мірі навіть спонукає до таких махінацій, бо підпорядковані агенції установи, які призначають та контролюють правильність призначення рубок оздоровлення та формування лісів (ВО «Укрдержліспроект» та лісозахисні станції), так само не отримують з 2016 року державного фінансування, а кошти на свою діяльність отримують від лісгоспів, яких вони начебто повинні контролювати.

Так само ДАЛРУ ігнорує проблему «нересурсних» лісгоспів, які мають в своєму складі переважно природоохоронні ліси, хоча і знаходяться в «ресурсних» областях. Такими, наприклад, є Львівський лісгосп, ліси якого виконують функцію «зеленого поясу» міста Львова, та Кутський лісгосп, більшість лісів якого входять до складу НПП «Гуцульщина». Ці лісгоспи так само знаходяться на самофінансуванні і, аби мати можливість банально виплачувати заробітну плату співробітникам, вимушені робити дуже сумнівні з точки зору охорони природи рубки.

Вікові сосни Дарницького лісопаркового господарства, які вирубуються санітарними рубками

7. Закритість від громадськості

Хоча з початку 2016 року лісгоспи стали викладати на свої сайти плани рубок, а Юшкевич заявляє про курс «на співпрацю з громадськістю», досі інформація про реальний стан лісової галузі є недоступною для широкого загалу. Наприклад так звані «матеріали лісовпорядкування», які включать в себе детальні карти лісгоспу, опис кожної лісової ділянки з вказанням віку, породи, запасом деревини на гектар, всі заплановані на наступні 10 років рубки тощо, досі мають статус «для службового користування». А без доступу до них громадський контроль в лісовій галузі в принципі ефективними бути не може.

«Секретний» план лісонасаджень одного з лісгоспів, де видно розподіл за породами, вік деревини та розташування лісових кварталів та виділів. Ця карта є ДСК («для службового користування»)

8. Небажання створювати нові природоохоронні території

Низкою нормативно-правових актів прописано необхідність розширення площі природно-заповідних територій. Проте, більшість підприємств лісової галузі та ДАЛРУ відмовляються виконувати ці вимоги, категорично не згоджуючись із пропозиціями науковців та Міністерства екології та природних ресурсів щодо створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. При цьому не погоджено створення навіть там, де:

окрім природньої цінності наявна значна історико-культурна спадщина (НПП «Холодний Яр»)

створення національного парку відбувається на базі існуючих об’єктів природно-заповідного фонду і не призведе до нових обмежень для лісгоспів (НПП «Дніпровсько-Деснянський»)

лісові масиви є неексплуатаційними та збитковими для лісгоспу ( НПП «Дніпровсько-Тетеревський»)

Холодноярський ліс

І, не знаходячи часу на захист лісгоспів Півдня, Христина Юшкевич знаходить час аби" «воювати» з екологами в ЗМІ і просуває думку про непотрібність створення нових природно-заповідних територій.

9. Небажання зберегти старі ліси

В Україні, на відміну від більшості країн ЄС, збереглися доволі багато старих лісів з деревами віком за 130-140 років, частину яких можна навіть кваліфікувати як «праліси» чи як «квазіпраліси». Значна частина цих лісів наразі не мають жодного природоохоронного статусу і вважаються «експлуатаційними», хоча самі по собі ці ліси вже є справжніми пам’ятками природи і справжнім «клондайком» з токи зору біорізноманіття. Суцільні рубки в таких лісах – це дикість.

І якщо завдяки розголосу та фінансування Франкфуртського зоологічного товариства процес збереження старих лісів Карпат так-сяк рухається (хоча, наприклад, розширення національного природного парку «Верховинський» на старі смерекові ліси досі блокується з боку ДАЛРУ), то старі дубові ліси Полісся доживають свої останні дні.

Наприклад, в урочищі «Великий Ліс», що на Київщині, продовжують суцільні рубки в 150-200-річних дібровах, ігноруючи всі пропозиції природоохоронців щодо їх заповідання.

Типовий дуб урочища «Великий Ліс». Незважаючи на свій понад 150-річний вік, вважається «експлуатаційним» та буде зрубаний найближчим часом

10. Відсутність реформ та руху вперед.

Заради справедливості варто відмітити, що значна частина описаних вище автором проблем виникла не вчора і не сьогодні. Прo те, в цьому році ці проблеми не тільки не почали вирішуватися, а навпаки – почали поглиблюватися. І жодних реальних реформ у лісовій галузі не відбулося і навіть не планується, бо не можна вважати реформами безкінечні збори різних робочих груп, які напрацьовують пропозиції «в стіл». Нагадаємо, що Христина Юшкевич до 2015 року не мала жодного відношення до лісової галузі України, працюючи звичайним чиновником МінАПК. Станом на даний момент вона тільки почала отримували лісівничу освіту в Національному Лісотехнічному університеті у Львові. Виникає питання – навіщо її призначили керувати лісовою галуззю? І в чиїх інтересах вона діє? Дехто каже, що це квота політичної партії «Народний Фронт», дехто каже, що, навпаки, це квота БПП, але автору точно відомо, що в інтересах ЛІСУ вона не діє.

І тому в автора немає жодних сумнівів, що саме Христина Василівна Юшкевич несе повну відповідальність за все те, що відбувається в лісовій галузі останні роки. І вона згубно впливає не тільки на ліс як природоохоронну категорію, але й на ліс як економічну категорію.

У статті використані матеріали проекту FLEG та сайтів «Український лісовод» і «Природа України»

 



Автор: Тєстов Петро, МБО «Екологія-Право-Людина»
Источник: «Екологія-Право-Людина», 27 грудня 2016

НА ЗАКАРПАТТІ ЗМІН НЕ ЧЕКАЮТЬ

Віталій Шелемба: “Відміна мораторію на експорт кругляку без перебільшення стане катастрофою для краю”



Чи можна в нинішній ситуації в Україні домогтися ефективного використання природного ресурсу та забезпечити сталий розвиток лісової галузі? Чи справді роль громадськості є суттєвою у всіх цих процесах? Про це нинішня розмова з головою громадської організації «Чисті Карпати» Віталієм Шелембою.

Пане Віталію, чим займається ГО «Чисті Карпати» та яка мета його створення?

Популяризація Закарпаття як туристичної перлини України та залучення громадськості до активної участі у захисті довкілля, громадський контроль за роботою лісової галузі. Ми бачимо, що люди дедалі більше переймаються екологічною чистотою середовища свого проживання та усвідомлюють, що добробут Закарпаття та його соціально-економічний розвиток напряму залежить від роботи лісової галузі. Саме тому кожен небайдужий мешканець Закарпаття бачить, що просто довіритися чиновникам від влади та лісового господарства не можна: мова не йде про критику їх роботи, а про необхідність контролю їх діяльності і, зрештою, треба допомагати їм бути чесними та відповідальними. Щоб громадський контроль був ефективним, а не голослівним, потрібне хоча б початкове базове розуміння лісової галузі та довкілля.

Наскільки дієвою нині є позиція громадськості?

На моє глибоке переконання, домогтися ефективного використання природного ресурсу та забезпечити сталий розвиток лісової галузі без активної позиції громадськості неможливо. Поясню – чому. По-перше, ліс зараз надзвичайно ласий та дорогий шматок народного багатства і доступ до нього передбачає можливість швидко розбагатіти нечесним чиновникам. Згадайте недавні сюжети про статки лісівників навіть не першої величини, показані центральними каналами. Не менше на цьому наживаються і звиклі до старих методів роботи правоохоронці, які «в темі» теж. По-друге, вся вертикаль виконавчої влади ніяк не в змозі відмовитися від надходжень до бюджетів від лісу. Будьмо відверті, який очільник району або тієї чи іншої територіально-адміністративної одиниці дивиться у майбутнє далі, ніж чергові вибори, тобто на довгострокову перспективу, без якої розвиток лісової галузі неможливий? Всі заклопотані тим, як би більше зрубати, продати, а в ряді випадків і привласнити, якомога більше коштів за менший відрізок часу. Те ж саме відбувається і в сфері управління лісами, де кожен керівник обмежений короткотерміновим контрактом, а його кар’єра значною мірою залежить від вищого керівництва галузі та здатності виконувати накази «зверху». У них, у свою чергу, така ж ситуація: нинішні високопосадовці знають, що довго втриматись у кріслі шансів мало і, відповідно, довгострокова перспектива їм мало цікава. Тому тільки активний, грамотний громадський контроль якраз є тим запобіжником, що може стримати знищення лісів і, як наслідок, запобігти негативним явищам у соціально-економічній та екологічній сфері на сьогодні.

Згідно з офіційними даними ЗОУЛМГ, ситуація не така вже й критична, навпаки, лісу вирубують майже на 50 % менше, ніж природній приріст, з самовільними рубками борються. Ви довіряєте офіційним даним?

За 6 років досить активного та глибокого вивчення лісової галузі краю у мене сформувалася чітка позиція щодо офіційної лісової статистики та її співвідношення з реаліями. Наприклад, приріст лісу, яким люблять оперувати лісові чиновники, навіть без поглибленого аналізу викликає сумніви. Насамперед через очевидні розбіжності даних базового лісовпорядкування з фактичною структурою лісового фонду. Особливо ця різниця відчутна у лісофонді колишнього Агролісу, а це понад 100 тис. га лісових площ. Наприклад, лише у Тячівському районі на сотнях гектарів лісовпорядкування з давніх часів показує зрілий і перезрілий смерековий ліс, а насправді там лише ялівець. Щоб рахувати цифри приросту, потрібно мати коректні вихідні дані, які не можна отримати без точного лісовпорядкування, а якісне лісовпорядкування, в свою чергу, потребує коштів, які не кожне лісове господарство може собі дозволити. Також загальновідома проблема Карпатського регіону – це усихання смерекового лісу. Погодьтеся, не треба бути великим експертом аби розуміти, що на площах, де йде масове всихання лісу, треба говорити не про природній приріст, а скоріше про зменшення кубомаси. Це ж стосується і перезрілих смерекових насаджень у важкодоступній гірській місцевості, тобто у перезрілих лісах теж нема приросту, а йде зворотній процес. Іншим важливим та відомим фактором, що впливає на точність розрахунків приросту кубомаси, є тіньова заготівля деревини, яка за різними оцінками складає не менше 50 % від офіційної заготівлі. Повірте, це все добре відомо і владі, і лісникам. Складалася така ситуація десятиліттями, а тому, ще раз наголошую, без активного громадського, медійного тиску на владу, лісників та й правоохоронну систему, ситуацію не виправити.

З ваших слів, мало не всі лісівники – нечесні на руку. напевно що не можна всіх однієї лінійкою міряти…

Ні! Я хотів би зробити застереження та закликати громадян не вдаватися до масових звинувачень рядових працівників лісової сфери! Повірте, основна маса тих, хто там працює, сумлінно виконує свої обов’язки та дійсно вболіває за долю лісу. Продовжуючи думку, хочу зауважити, що, не зважаючи на зміну назви, поліція та й інші правоохоронні органи до цього часу не відмовилися від практики маніпулювання показниками ефективності роботи та «грішать» фабрикуванням справ проти рядового майстра лісу. Інколи за неправильно виписаний віз дров для опалення можуть роздути гучне розкриття, метою якого є показати боротьбу з лісопорушеннями, а насправді відвернути увагу від дійсно масштабних зловживань. Свого часу один мій знайомий міліціонер, зараз колишній, прямо казав, що в селах показники робити нема на кому, окрім лісників та працівників органів місцевого самоврядування. Це абсолютно ненормальна ситуація, і чесний працівник лісу також потребує захисту, як і сам ліс, у тому числі і громадського.

В Україні ще не стихла полеміка щодо відміни мораторію на експорт лісу кругляка. Чим, на вашу думку, може зашкодити для економіки та лісової галузі дозвіл експорту лісу круглого.

Відслідковуючи дискусію навколо цього питання, можна зробити висновок, що лобісти відміни мораторію стали надзвичайно активними останнім часом. Ціла армія експертів розповідає суспільству, яке благо для економіки та й галузі приносить така відміна. Насправді, на мою думку, наразі деякі групи впливу в МІНАПК намагаються взяти під контроль лісову галузь з метою отримання нелегального прибутку. Згадайте, як щось подібне відбувалося за минулої влади, коли лісовим господарствам зверху доводили плани, куди і за якими цінами експортувати ліс, при цьому самі лісгоспи були змушені перекривати збитки від таких оборудок. Зараз ситуація ще гірша, бо у зв’язку з війною, яка суттєво погіршила економічну ситуацію в державі, відбувся дуже великий дисбаланс у цінах на сировину в Європі та Україні. Іншими словами, європейському переробнику значно вигідніше купувати в Україні ліс зараз, ніж, скажімо, три роки тому. Інший аспект – це протекціоністська політика європейських урядів для власних роботодавців, яка полягає у гнучкій податковій системі, доступу до дешевих, а подекуди і безвідсоткових кредитів підприємствам, що створюють робочі місця. Скажіть, будь ласка, як може вітчизняне переробне підприємство в таких умовах конкурувати з іноземним? Відповідь: ніяк. Наведу приклад: лише по Тячівському району вже зараз лісові господарства не в змозі задовольнити попит місцевих лісопереробників. У таких умовах навіть важко уявити, що станеться, якщо, наприклад, Брустурянське ДЛМГ по рознарядці зверху буде змушене відвантажувати ліс у круглому вигляді на експорт. Так, у короткотерміновій перспективі збільшиться виручка та відрахування до бюджетів самого ДЛМГ але це триватиме дуже недовго, бо попит значно перевищує наявні доступні на сьогодні лісові ресурси. Не забуваймо, що роботу ДЛМГ не можна міряти лише економічними показниками, найголовніше завдання ДЛМГ – забезпечити сталий розвиток лісового господарства, дотримувати баланс між заготівлею та відновленням лісових ресурсів. Цей баланс вже давно порушений, а якщо ж мораторій буде відмінено, це без перебільшення катастрофічна ситуація для краю в економічному та соціальному плані вже в найближчій перспективі. Невеликі лісопереробні підприємства, на яких працює місцеве населення, просто збанкрутують. Враховуючи попит на деревину за кордоном та «апетити» кураторів галузі, за кілька років буде вирубано та вивезено увесь ліквідний ліс, а на його відновлення піде не один десяток років і не один мільйон гривень з держбюджету. Це без врахування збитків держави від фінансової підтримки територій, в економіці яких лісопереробка має бюджетоутворююче значення.
Віталій Шелемба: “Недобросовісні ділки, які бажають швидко розбагатіти, внаслідок контролю експорту деревини будують свої розрахунки на дуже короткострокову перспективу і мають на меті виключно власний фінансовий інтерес, тим паче, що більшість їх в Києві і жодним чином не переживають, що ж там будуть люди робити в Рахові, Тячеві чи Міжгірщині наступні 20-30 років. Саме тому з метою недопущення такого розвитку подій мають об’єднатися органи місцевого самоврядування, лісові господарства, бізнес та громадські організації”.

Насамкінець хочу ще раз закликати громадськість, лісників та бізнес відповідально ставитися до природи, окремо, бізнес та лісників – не піддаватися бажанню заробити багато й зараз, бо природа таких помилок не прощає і за них розплачуються наступні покоління, а громадськість – активно цікавитися і вникати в проблеми екології та лісового господарства, бити по руках нечесних «ділків», які прагнуть лише набити кишені та живуть за принципом «після нас хоч потоп». Позитивним моментом для громадського контролю є нещодавня зміна КМУ правил санітарних рубок, зокрема, передбачені включення до складу комісій, що дають висновок на рубку, представників органів місцевого самоврядування. Це правильне рішення, яке допоможе запобігти зловживанням при таких рубках. Пам’ятаймо, навіть недосконале законодавство при вмілому застосуванні та знанні предмету дає достатньо важелів громадському контролю за дотриманням порядку ведення лісового господарства та екологічною безпекою. Все залежить від бажання та усвідомлення особистої відповідальності.

Спасибі за розмову!

Автор: 
Источник: zakarpattya.net, 2016-11-15

ПРОВОКАЦІЯ лісничого із Закарпаття. ПАМ"ЯТКА -для ДАЛР

А ти згадай лісничого з "синяком" під оком з твоїх країв, який силою хотів всунути хабаря провіряючому з центру в присутності... .

... як вони кинулись йому руки викручувать, а лісничий з "синяком" під оком кричав, що він не взяв! 

Згадай, як пов"язали твоїх керівників лісгоспу на хабарі. Привезли в Ужгород, а хабаря немає. Повернулись в лісгосп відкрили сейфи дали гроші в руки керівникам лісгоспу силою і знову завезли в Ужгород.

Як за мною їздили позаду хвостиком з провокацією ... і коли я привіз таких, як ти в Будинок з великими колонами, а ваш хвостик не впустив прапорщик і обрубав його.

Щоб не мучився я був у першої особи, я його краще знав знав ніж м. . Про нього також мова була. Всі компромати які ви давали мені один на одного я здав (враховуючи, що я таке ніколи не вітав). При мені був молодий співробітник звідти якого ви не знали ну себе показали. Практично всі були звільнені. Хоч де-які зараз поновлені (чи надовго при такому стилі і методах). Зраду люблять, а ЗРАДНИКІВ - НІ. Пару раз пообідав в кабаку біля управління (вони мене не знали і не знали хто в залі був. працівники лісового управління вели себе ХАЗЯЕВАМИ мира).  Майже всим складом працівники дозволяли собі трапезнічати на протязі всього робочого дня і закази їхні були значно більші ніж зарплата. До речі практично всі були в формі лісової охорони. Там здавав провіряючого, своїх керівників та й ... (лісничий був, чи "чьих" команду виконував). І ти карманний і громадскість карманна. Единажды продавший ... .

Згадай як працювали на своїх горах Фабріції і Кухта та й горе лісничі. Терзают смутные сомнения-чи не ти це був? Громадскість і ти карманні. Дали команду- він статтю написав. Дали тобі команду через такий проміжок часу -ти коментар написав. На Закарпатті ніхто без команди зверху не напише-бо прийдеться виїзжать з Закарпаття.

Написав для працівників всіх рангів ДЕРЖЛІСАГЕНСТВА, які погоріли, горять, і ще погорять від цих діянь закарпатсЬких лісників. 

Не знаю хто Віталій, але знаю таких як ти в яких всі способи правильні-лиш би ЗБАГАЧУВАТИСЬ. 

До речі порівняй в Брустурянах стільки рубають і стільки приростає. Лісопрдукція на переробку для місцевих продається тільки без документів, щоб ті не змогли її реалізувать, а продавали пиломатеріали лісникам за безцінь, для подальшого ЕКСПОРТУ лісниками через підставні фірми.

НАЙ БУДЕ ВАМ.

Як хабарник Віталій Шелемба «полює на корупціонерів»

Охота на корупціонерів: як хабарник Віталій Шелемба «полює на корупціонерів» в лісах Закарпаття

http://zido.com.ua/?q=article%2Fохота-на-корупціонерів-як-хабарник-віталій-шелемба-«полює-на-корупціонерів»-в-лісах

Останні місяці ім'я «великого комбінатора» Віталія Шелемби все частіше стало згадуватися в мас-медіа.

Асоціює він себе як «мисливця за корупціонерами у галузі лісового господарства» і активного громадського діяча. Тоді як лісівники, виявляючи хабарників передають справи до правоохоронних органів, а винних звільняють.

Так і напрошується думка, що це недарма.

Сьогодні лісівників звинувачують у всіх гріхах, а чи не роблять це самі грішники? Я сам все життя попрацював в лісі, знаю декількох людей, які були справжніми фахівцями своєї справи, але їх звільний легинь, який тільки-но очоливши лісове господарство, вигнав понад 30 людей на вулицю без права повернення.

А хто дав йому таке право? Чи всі були такі неугодні? Після цього за його звільнення лісівники збирали підписи, але через тиск на людей і вміння як кажуть серед простого люду де треба «підмазати», він виходив сухим з води. Іван Іванович:

Я попрацював лісничим понад 30 років, поки не прийшов Віталій Шелемба. Одразу ж йому сказав, що роздачею землі займатися не буду, дрова виписувати на рідних не буду. Попрацювавши місяць з новим начальником мене викунули на вулицю, навіть не давши допрацювати пів року до пенсії Вищеназваний «мисливець за корупціонерами» потрапив в поле зору правоохоронних органів за чисельні оборудки й афери.

Проти нього навіть кілька разів порушувалися кримінальні справи, однак, в результаті, все обходилося без всяких наслідків. Одне тільки – його звільняли з тріском з посади. А він воліє повернутися в лісову галузь аби спокійно продовжував робити те, що приносило величезні бариші не тільки йому особисто, а й ще декому. Віталій Шелемба до того, як став великим борцем був директором філії «Тячівдержспеслісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс».

На той час фахової освіти лісівника не мав. За освітою юрист з Слобожанщини лісівником він вирішив стати після звільнення у 2012 році. Зрозуміло, що він не був готовий до такої аскези, і так чи інакше вирішив воювати. Але із собою він уніс й борг у розмірі майже мільйон гривень.

Прямо якийсь «Корейка» з «Золотого теля» Ільфа і Петрова. . . Звісно, що легше це зробити коли знаєш систему зсередини. З 2012 по 2014 роки провчився у Львівському національному університеті, працюючи паралельно у філії «Хусьтького ЛАГу» до 2016. Щоб розібратися у цьому колосальному корупційному кублі під обгорткою «борець за справедливість» остаточно, не можу не розповісти факти, від яких у вас, любі читачі, буде легкий шок. Після звільнення у 2012 році Шелемба балотувався до Верховної Ради від політичної партії «ЕЦ». Правда, за ствердженням експертів Громадської мережі «Опора» був лишень технічним кандидатом Василя Петьовки. У 2015 році аналогічно балотувався до Закарпатської обласної ради від «Радикальної партії Олега Ляшка». Під час свого керування він регулярно більшу частину зарплати всього Тячівськогодержлісгоспу, виділеної з бюджету Міністерства на цілий штат, забирав собі, і лишень мізерну долю, як собакам кістку, кидав працівникам.

Але це все - насіння на декілька тисяч гривень. А ось те, що на Шелембу відкривались кримінальні справи за афери, тут уже цікавіше. Перший раз на нього була відкрита кримінальна справа працівниками міліції та прокуратури про хабар. Невже є люди зі здоровим глуздом, які вірять людині, котра зафіксована серед журналістів як знешкоджений корупціонер України? Про тячівського хлопа є багато чуток, але й серед них кричущі факти.

Я наведу тільки суть як пан Шелемба працюючи директором філії «Тячівдержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс», бувши службовою особою, на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків, з використанням свого службового становища, 9 березня 2011 року, близько 16 години 30 хвилин, в с. Нересниця по вул. Грушевського, 160, Тячівського району в робочому приміщенні й знаходячись в службовому кабінеті головного лісничого вказаного філіалу, одержав від Форкош Миколи Івановича в якості хабара дві тисячі доларів США за видачу останньому липової довідки про те, що земельна ділянка площею 1,0586 га. в урочищі «Чертіж» с.Грушево для ведення особистого селянського господарства не відноситься до земель лісового фонду філіалу «Тячівдержспецлісгосп». Якщо тут перераховувати всі документи, підтвердження, нотаріально завірені довідки і копії, які організатори стоять за фівником, то піде не менше сторінки тексту. Другий раз за зловживання службовим становищем – під час його директорства утворилася чималенька «діра» у 90 тисяч гривень заборгованості за використання паливно-мастильних матеріалів. А ці гроші могли піти на заробітну плату або ж на озеленення Закарпаття.За це його кримінальної відповідальності притягнули працівники КРУ та УБЕЗу. Але це ще не все. Перед тим, як піти з філії «Хустдержспецлісгосп» ГДСЛАП «Закарпатагроліс» він довів лісогосподарське підприємство до «ручки» і залишив борги в розмірі понад 3,5 мільйони гривень. А тепер він працює при Міністерстві юстиції і бере безпосередню участь у ліквідації одного з найпотужніших підприємств. У читачів, напевно, виникне питання - чи простежується тут інтерес самого Шелемби аби й надалі вводити в оману всіх і вся. Адже сьогодні він радо ліквідує одну фірму, а через рік-два зліквідує Закарпатські лісгоспи. А людей виженуть. А й справді, навіщо вони? Що – мало де в Закарпатті працювати? Правильно, що зроблять лісівники на свій захист? Так само, як і інші підуть на заробітки на чехи. А поки хлоп зайнятий однією фірмою, то він уже намагається вплинути на людей, що лісова галузь вся перенасичена корупціонерами. Невже ще довго люди, а тим паче журналісти віритимуть ось таким «брехунцям»? Шкода, що ці праведники не розповідають нікому про себе і своє «кримінальне минуле. Обіцяю розібратися в цьому питанні і повідомити читачам у наступних матеріалах. Але десятки лісівників свою оцінку діяльності Віталій Шелемби вже дали. “РІО”не ставить крапку на цій історії, адже вона отримала неабиякий розголос на теренах Закарпаття. До того ж, йдеться не лише про те, як житиме лісова галузь в майбутньому, а й про те, хто буде в ній працювати – люди з кришталево чистою репутацією чи ділки, що погрузли в корупційних схемах та сумнівних оборудках. У суспільстві мають відбутися докорінні зміни, і це в першу чергу має стосуватися люстрації всіх, за якими тягнеться рясний корупційний слід. Чудово розумію, що на лісівників тепер може чинитися неабиякий тиск. Був дзвінок із «попередженням» і на адресу автора цього матеріалу. Але запевняємо: ми і надалі здійснюватимемо свою діяльність, стоячи на позиціях закону, правди і справедливості. Ті ж, хто думають інакше, мають залишитися як казав Жеглов «вор має сидіти у тюрмі». Іван Сімчар, старий лісівник і постійний читач самої чесної газети “РІО”

Оце так часи настали

Оце так часи настали: голова ДАЛРУ наразі тільки почала отримувати лісівничу науку! І сміх і гріх, **бнутись можно. Куди дивиться уряд, та зрештою куди дивляться справжні лісівники, науковці, профспілки. Потрібно єднатися і гнати в шию студентку Х Вас, хай живе в гуртожитку і вчить лекції. Ганьба.

Підтримую Тєстова

Тезко в загальному - молодець, але слабенько пройшовся по так званій "роботі з кадрами". Це - "коньок" Христини, який вона перейняла в неука-агронома, виходячи з уяви своєї розумової «унікальності». Поспішаю на сесію міської ради. Після обіду обов’язково доповню деякими суттєвими «кадровими» деталями.

Останні коментарі

Оформлення лісгоспів (Каталог 2016 року)

Сайти лісової галузі

Пошук

Вхід

bigmir)net TOP 100 службы мониторинга серверов Яндекс.Метрика Разработка сайта