На схилах Карпат ростуть прадавні ліси, які величають легенями Європи. У цих лісах ведеться заготівля деревини. Досі нічого кращого не придумано: раз ліс дозрів, то його, як і будь-який плід, треба зривати, тобто — рубати. Виросте інший. Воно начебто так. Тільки людина вже настільки нахабно навтручалася в матінку-природу, що ліси якщо не заливають повені, то випікає спека; не засипають товстелезних шарів сніги, то пожирають невблаганні язики пожеж або ж добивають морозні вітровії і несамовитої сили торнадо.

Роль науки, освіти та засобів масової інформації у розв'язанні екологічних проблем Закарпаття — такою головною темою було засідання "круглого столу", організованого обласною державною адміністрацією з ініціативи Карпатського біосферного заповідника. 

Щонайменше 30 загиблих, 10 млрд грн збитків – така нині ціна повеней, що регулярно накривають Західну Україну. Екологи і ЗМІ левову частку провини за стихію покладають на заготівельників деревини, чиновники – переважно на примхи природи. Голова Держкомітету лісового господарства, комуніст Микола Тимошенко переконаний, що причиною повеней є «надмірна кількість опадів, накладання піків водності річок, підсилені антропогенними факторами, а не масова вирубка лісів».

Тема зміни правил рубок в Карпатах наразі є досить популярною після масштабних повеней в західному регіоні. На жаль, вона стала розмінною монетою для чергового протистояння Ющенка та Тимошенко. Однак, цього разу наш гарант вчинив занадто необачно, не врахувавши всі за та проти.

22 жовтня Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 929 «Про затвердження Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат», якою забороняються рубки в експлуатаційних букових лісах з 1 травня до 30 вересня. На думку керівника головного управління економіки ОДА Віктора Погорєлова, цим свідомо закладається механізм скорочення робочих місць у лісовому, деревообробному та меблевому секторах економіки, погіршення фінансового стану підприємств, а відтак і недоотримання коштів у місцеві та державний бюджет. Без роботи залишаться люди й у без того найбільш проблемних гірських районах нашої та сусідніх областей.   

Днями в Природничому інституті Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в Івано-Франківську відбулася міжнародна наукова конференція, присвячена моніторингу екосистем наших гір і лісів. Вона стала своєрідним підсумком спільної праці місцевих дослідників із закордонними колегами над вивченням змін у Карпатах і в довкіллі поблизу промислових об’єктів.